Archive - Архів

2020
Повідомляємо нашу парафіяльну спільноту, що упокоїлися в Бозі наші довголітні парафіяни
Марія Наваринська 4/16/1927 –7/30/2020
Бодан Ґуран, 8/15, 1934 –7/31/2020,
Софія Коцелко, 9/14/1921 -­‐8/2/2020
 Julian Helbig 09/22/2020.
З приводу їхнього відходу висловлюємо спічуття рідним  та близьким покійних. Поручаємо їхні душі вашим молитвам. Просимо Господа, щоб прийняв їх в своє Пренебесне Царство. Вічна їм пам’ять!
 
 
Easter 2020
 
Дорогі браття і сестри, шановні мої парафіяни,

ХРИСТОС ВОСКРЕС!   

Кожного дня до нас долинають думки, вислови, перестороги, та твердження з приводу обставин, які склалися через поширення новочасної пошесті, яку ми так ніжно називаємо “корона вірус”. Хтось говориь від свого імені,  хтось із точки науки, а де-хто пробує говорити в імені Бога, мовляв, Бог через ці обставини охоче ... і далі йде багато мудрих слів.

В цьому багатослів’ї і набожному “словоблудії” знайти відповідь годі, рівно ж, як і в загальних словах, - така бо воля Божа, - за якими ховаємо нашу людську обмеженість.

Пам’ятаймо, Божа Воля є незмінна і до простоти зрозуміла: - “слово Господа Бога, — я не бажаю смерти грішника; бажаю, щоб він відвернувся від своєї поведінки і жив” (Єз.  33:11), ба більше ми наближаємося до Воскресіння і знаємо, “що Бог бо так полюбив світ, що Сина свого Єдинородного дав, щоб кожен, хто вірує в нього, не загинув, а жив життям вічним” (Йо. 3:17).

Тому “подобно-побожні” спекуляції про “кару божу” та гра на людських переживаннях і страху також не виглядають переконливо.

І коли ми шукаємо відповіді, чому такі страхітливі речі стаються і хто згрішив, не думаю, що будь-хто і коли-небудь буде її мати, але правдою є, що на тлі людського безсилля явить себе сила і слава Божа.

Важкі обставини підносять ціну на добро, рівно ж, як і зло набирає ще більш страхітливого вигляду. В часі, коли загострюються переживання і оголюються нерви душі, людина стає на межу де можуть проявити себе, як її найвищі духовні особливості, так і найглибша ницість людини. – Це і є найбільшим випробуванням нашої богоподібности-людяности і нашої побожности, а полем, де точиться ця нескінченна боротьба між добром і злом є наше серце.

Ми подивляємо самовідданість лікарів та інших людей на службі, які склали присягу державі чи клятву Гіпократа, а в кожного християнина є віра і Заповіді. Перебуваючи в своїх домівках ми маємо молитися не як залякані і загнані страхом. Нам слід стало питати себе перед Богом, чи готовий я, ведений Христовою любов’ю, покласти своє життя на межу земного і вічного,  служачи іншим.

За останніх сто і кілька років людство пережило дві Світові війни, думаю, що тепер ми переживаємо “третю”, в якій спільними зусиллями людство отримає перемогу над лихоліттям, яке оповило світ і яке називається “корона вірус”.

Вірю, що по-при всю незвичність, невизначеність і несприятливі обставини сьогодення, Воскресіння Христове внесе в наше життя радість, і жало смерти втратить свою силу.

Воскресіння Христове це тріумф життя! – Життя вічного! Твердо вірмо в це!

Христос воскрес із мертвих,

смертю смерть подолав,

і тим, що в гробах,

життя дарував!

І нам дарував життя вічне!

ХРИСТОС ВОСКРЕС!    ВОІСТИНУ ВОСКРЕС!

о. Василь Петрів

Великдень 2020 року

 

«Віра є даром Божим, поєднаним з актом волі людини», – о. Андрій Нагірняк у першій реколекційній науці

Понеділок, 30 березня 2020, 17:38

У Патріаршому соборі Воскресіння Христового в Києві розпочався третій тиждень спільної молитви за припинення пандемії коронавірусу і великопісних реколекцій онлайн. Сьогодні, 30 березня, Молебень до Богородиці відслужив Отець і Глава УГКЦ Блаженніший Святослав. Після молитви свою першу реколекційну науку провів о. Андрій Нагірняк, священник Київської архиєпархії. У науці він запропонував слухачам застановитися над питанням віри.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

«Віра є актом волі людини», – ствердив реколектант на початку науки, пригадавши біблійних персонажів, про яких згадувалося протягом останніх двох тижнів реколекцій: Каїна, Авеля, Ноя, Якова. Принесення ними жертв Богові, на думку священника, вказує на те, що людина шукає Бога, а отже, є істотою релігійною, віруючою.

Реколектант зауважив, що хоча Бог є близько до людини, сокровенний зв’язок із Богом може бути забутий чи навіть відкинений людиною. Причин втрати зв’язку з Богом є чимало – власний гріх, поганий приклад інших людей, а також випробування, які стаються у житті людини чи народу.

На переконання о. Андрія, кожній людині варто час від часу запитувати себе: чому я вірю або що спричинює моє невірство? Оскільки віра потребує зусилля, певного кроку від людини, варто попросити в Бога допомогти нам його зробити. «Віра вимагає від нас зусиль розуму, волі, чистого серця, а також і свідчень інших людей, які нас навчать шукати Бога. Але не забуваймо, що хтось чекає і на наші свідчення», – наголосив реколектант.

Людина вірить у Бога тому, що створена на Його образ. Вона покликана Його шукати, прагнути до Нього. Є багато способів, які допомагають людині віднайти свого Творця, адже «все, що походить від Бога, свідчить нам про Нього», – пояснив священник.

Отець Андрій згадав про два способи пізнання Бога – створений світ і сама людина: «У спогляданні природи – премудрість Творця і велич Його задуму. Через світ, як творіння Боже, ми пізнаємо Творця. Святі Отці часто порівнюють світ із книгою, через яку пізнаємо її Автора… Іншим способом пізнати Бога є людина. Бог є присутній у кожній людині і промовляє до неї зсередини. Людська душа бере свій початок із джерела, яким є Бог. Таким чином, прислухаючись до того, що звіщає нам творіння і до голосу власного сумління, людина може досягти певності в існуванні Бога».

Проте людські зусилля, як пояснив о. Андрій, здатні лише привести людину до усвідомлення факту існування Бога, але «входження у Його глибину відбувається завдяки тому, що Бог сам бажає їй об’явитися». Саме тому, щоб пізнати Бога, який об’являється людині, вона має зробити зусилля віри, повторюючи за батьком із вчорашнього євангельського читання: «Вірую, допоможи моєму невірству!»

Завершуючи науку, о. Андрій Нагірняк закликав кожного зі слухачів продовжити прямувати шляхом віри, відповівши у своєму серці на такі запитання: чи я шукаю Бога? Чому вибираю вірити в Бога? Чи вмію помічати Його у творінні? Чи пізнаю Його? Чи моє серце наповнюється від цього радістю? Чи відкриваю Бога іншим? Чи сам іду цим шляхом? Чи веду за собою інших?

Нагадуємо, що щоденні Молебні за недужих у Патріаршому соборі розпочалися 16 березня. Тоді ж розпочалися і великопісні реколекції онлайн. Протягом двох минулих тижнів реколектантами були о. д-р Роман Островський та диякон Даниїл Ґаладза. Цього тижня реколектантом буде о. Андрій Нагірняк. Прямий ефір можна буде переглянути з понеділка по п'ятницю о 12:00 на каналі «Живого ТБ» в мережі YouTube або сторінці «Живого ТБ» у Facebook.

Департамент інформації УГКЦ

Питання до кожного у період карантину: владика Богдан Данило проводить онлайн-опитування вірних

28 березня 2020

Владика Богдан Данило, єпарх Єпархії святого Йосафата із осідком у м. Парма (штат Огайо, США), у відеозверненні пропонує вірним своєї єпархії та усім людям доброї волі у цей період карантину та творення домашньої Церкви поставити собі кілька запитань. Відповіді на ці запитання повинні спонукати кожного із новими силами та запалом повернутися до своєї парафіяльної спільноти по завершенні карантину та стати її невід’ямною активною частиною.

Питання до кожного у період карантину: владика Богдан Данило проводить онлайн-опитування вірних

Насамперед владика Богдан Данило пригадав про те, що Українська Греко-Католицька Церква перебуває зараз у стані приготування до Патріаршого Собору: «Як Ви знаєте, наша Церква в останні місяці готується до Патріаршого Собору, який відбудеться в серпні цього року у місті Львові на тему „Еміграція/міграція/поселення та глобальна єдність УГКЦ“. Ми як члени єпархії Святого Йосафата вже зустрілися у чотирьох місцях для того, щоб обговорити ці важливі питання із нашими священниками та делегатами із ваших парафій. Я попросив також отців-душпастирів, щоб протягом Великого посту вони задумувалися разом із Вами над деякими важливими запитаннями, але як знаємо, обставини життя змінилися».

«Сьогодні я стою у порожній церкві, до якої вірні не можуть прийти через карантин із причини поширення пандемії коронавірусу. Тому хотів би вас попросити, щоб Ви у ваших домах, у вашій домашній Церкві задумалися над кількома питаннями і по змозі поділилися ними із вашими парохами та зі мною», — зазначив архиєрей.

Відтак владика Богдан Данило очолив молитву до Святого Духа та прочитав уривок із Діянь апостолів про первісні християнські спільноти: «Ті ж, що прийняли його слово, охристились, і того дня до них пристало яких три тисячі душ. Вони постійно перебували в апостольській науці та спільності, на ламанні хліба й молитвах. І страх напав на кожну душу: багато було чудес і знаків, що їх апостоли робили. Всі віруючі були вкупі й усе мали спільним. Вони продавали свої маєтки та достатки й роздавали їх усім, як кому чого треба було. Щодня вони однодушно перебували у храмі, ламали по домах хліб і споживали харчі з радістю і в простоті серця; хвалили Бога і втішалися любов’ю всього люду. Господь же додавав щодня (до церкви) тих, що спасалися» (Ді. 2, 41–47).

Таким чином, зважаючи на сучасні обставини, єпископ запропонував кожній домашній Церкві, кожній сім’ї відповісти на шерег запитаню. «Нам сьогодні як Церкві, — особливо із тими змінами, які стаються на наших очах впродовж останніх трьох тижнів, — у цей час неможливості прийти до храму для молитви у період Великопосних богослужінь чи у неділю та свята варто запитати себе:

  • Чи я щиро є учнем/ученицею Христовою?
  • Чи у моєму житті Святий Дух допомагає мені щоденно молитися?
  • Чи люблю Бога і ближнього?
  • Чи видно по моїй поведінці, що я християнин/християнка?
  • Чи бажаю я розпочинати розмову про Бога із своїми друзями, співробітниками чи людьми, із якими зустрічаюся?

Відносно ж нашої громади, — нашої родинної Церкви вдома та нашої парафіяльної спільноти, — поставмо собі наступні запитання:

  • Чи справді наша парафія підтримує місійний дух та яким чином?
  • Які зміни можна здійснити у нашій парафії, щоб зміцнити свідчення про Христа?
  • Чи справді наша парафія допускає та відкриває своє діяння і ділиться скарбами з тими, хто хоче прийти, бути з нами і молитися разом із нами?
  • Що саме варто зробити, щоб розвинути дух євангелізація та місійності у моєму житті, у житті моєї родини і нашої парафіяльної громади?

Я би також попросив вас, щоб ви задумалися над тим, що ми можемо зробити ще краще, після того як повернемося із радістю в наші храми. Тоді, коли зможемо знову велично і світло святкувати недільні богослужіння в храмі.

  • Як наша парафія може зростати від парафії, до якої приходять лише помолитися у неділю чи свята, до справді місійної громади, яка є запаленою та чекає цієї неділі, щоб прийти до храму? Я надіюся, що сьогодні ви чекаєте саме так, чекаєте можливості зайти до храму, поклонитися іконам і спільно помолитися.
  • Що ми можемо зробити, щоб підтримати розвиток нашої парафії?
  • Як ми можемо допомогти нашій парафії зростати?
  • Чим я особисто може допомогти в житті нашої громади?

Прийдіть і поділіться відповідями на ці запитання із отцями-душпастирями, із членами парафіяльних рад. Пам’ятайте, що кожен із нас є клітинкою життя Церкви».

На завершення свого відеозвернення владика Богдан Данило, єпарх Пармський, запевнив кожного у своїй молитві: «Я молюся за те, щоб цей період пандемії коронавірусу швидко завершився, щоб ми могли із радістю увійти у храм і спільно прославляти Господа нашого Ісуса Христа».

Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ
Владика Богдан ДанилоПармська єпархія святого ЙосафатаВеликий пістПандеміяДуховністьЦерква і медіа